наплід

на́плід

-лоду, ч.

1》 Те саме, що приплід.

2》 Діти, нащадки.

Значення в інших словниках

1. наплід — на́плід іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. наплід — НА́ПЛІД, лоду, ч., розм., зневажл. Потомок, нащадок. Здавен постав у нас переказ між ратайства, Що кодло се з зерна невірного взялось, – З якогось наплоду між руссю азіатства, Що в нашу чисту кров отрутою вплелось (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. наплід — Наплід, -лоду м. Приплодъ; потомки. Щоб ви самі... околіли, превражі дуки, з своїми жінками і з усім наплодом. К. Бай. 43.  Словник української мови Грінченка