Словник української мови у 20 томах

наповзаючий

НАПО́ВЗАЮЧИЙ, а, е.

Який наповзає.

І хоч горіли тільки стерні, й горіли далеко, все ж було щось справді зловісне в тій пригнутій, цілим фронтом наповзаючій пожежі (О. Гончар);

Наповзаюча з боліт важка волгість з розгону забивала їм віддих (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)