наповратитися
НАПОВРА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док., діал.
Упертися, наполягти.
Зоя тримала місце для своєї подруги, а він наповратився і самовільно зайняв його (О. Гуреїв);
Він як наповратиться, то живцем в могилу чоловіка зажене... (А. Іщук);
Як не збивав [бабу – не їхати до сестри] – нічого не вийшло. Наповратилась, і хоч ти їй що (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)