наполювати

НАПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., чого, що і без прям. дод.

Полюючи, здобувати що-небудь, перев. у якійсь кількості.

– Ну, що, – каже [Лев] до Осла і показує йому свою здобичу, – бачиш, кілько скільки я наполював? (І. Франко);

– Подивимось, що наполюєте? (М. Хвильовий).

НАПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., чого.

Полючи, очищати від бур'янів яку-небудь кількість зайнятої під посівами землі.

Наполоти багато грядок.

Значення в інших словниках

1. наполювати — напо́лювати дієслово недоконаного виду полючи, очищати від бур'янів наполюва́ти дієслово доконаного виду убити чи зловити багато звірів, птахів тощо  Орфографічний словник української мови
2. наполювати — I нап`олювати-юю, -юєш, недок., наполоти, -полю, -полеш, док., перех. Полючи, очищати від бур'янів яку-небудь кількість зайнятої під посівами землі. Наполоти багато грядок. II наполюв`ати-юю, -юєш, док. Полюючи, зловити чи вбити якусь кількість звірів, птахів, риб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наполювати — НАПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., перех. Полючи, очищати від бур’янів яку-небудь кількість зайнятої під посівами землі. Наполоти багато грядок.  Словник української мови в 11 томах
4. наполювати — Наполювати, -люю, -єш гл. Достать охотой, поймать на охотѣ.  Словник української мови Грінченка