наполювати —
напо́лювати дієслово недоконаного виду полючи, очищати від бур'янів наполюва́ти дієслово доконаного виду убити чи зловити багато звірів, птахів тощо
Орфографічний словник української мови
наполювати —
I нап`олювати-юю, -юєш, недок., наполоти, -полю, -полеш, док., перех. Полючи, очищати від бур'янів яку-небудь кількість зайнятої під посівами землі. Наполоти багато грядок. II наполюв`ати-юю, -юєш, док. Полюючи, зловити чи вбити якусь кількість звірів, птахів, риб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наполювати —
НАПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., чого, що і без прям. дод. Полюючи, здобувати що-небудь, перев. у якійсь кількості. – Ну, що, – каже [Лев] до Осла і показує йому свою здобичу, – бачиш, кілько скільки я наполював? (І. Франко); – Подивимось, що наполюєте? (М.
Словник української мови у 20 томах
наполювати —
НАПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., перех. Полючи, очищати від бур’янів яку-небудь кількість зайнятої під посівами землі. Наполоти багато грядок.
Словник української мови в 11 томах