наполягти

Наполяга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. наполягти, -ля́жу, -жеш, гл. Налегать, налечь, настаивать, настоять. Наполягли сини, щоб поділити їх усім, так я мусив теє. Каневск. у.

Значення в інших словниках

1. наполягти — наполягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наполягти — див. наполягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наполягти — НАПОЛЯГТИ́ див. наполяга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. наполягти — НАЛЯГА́ТИ на що, розм. (завзято, наполегливо займатися чим-небудь), НАПОЛЯГА́ТИ розм., НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ) розм., НАСІДА́ТИ розм. — Док.: налягти́, наполягти́, нати́снути, насі́сти. Максим наліг на підготовку до екзаменів (Н.  Словник синонімів української мови
5. наполягти — НАПОЛЯГТИ́ див. наполяга́ти.  Словник української мови в 11 томах