напомаджений
НАПОМА́ДЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до напома́дити.
Він був напомаджений, і на всю світлицю розливались од його пахощі (І. Нечуй-Левицький);
– Я ніколи його не бачив, а уявляю напомаджений чуб, акуратненький проділ, манікюр (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)