напоперек
НАПО́ПЕРЕ́К, НАВПО́ПЕРЕ́К, присл., діал.
Упоперек, поперек.
З-над ріки заяць стрибнув через село у ліс напоперек (Марко Черемшина);
Від Косова вже не йшли [опришки] дорогою, а навпоперек, через ліси й на Краснопільський потік (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)