напористо

НАПО́РИСТО.

Присл. до напо́ристий.

Він їм [бійцям] награвав напористо й весело, так що й самому кортіло танцювати (Л. Смілянський);

По тому, як напористо прибуває вода, бачив Оленичук, що це не край, що загроза .. не минула (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. напористо — напо́ристо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. напористо — Присл. до напористий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напористо — Наполегливо  Словник чужослів Павло Штепа
4. напористо — НАПО́РИСТО. Присл. до напо́ристий. Всі члени бригади працювали захоплено, напористо (Літ. газ., 10.УІІІ 1950, 2).  Словник української мови в 11 томах