напористий
НАПО́РИСТИЙ, а, е.
Настирливий, рішучий, завзятий у досягненні чого-небудь.
Звали її Тоня. Це була негарна, дебіла жінка, але жвава, весела, напориста (В. Підмогильний);
– Він такий напористий у роботі, що голову може свою закрутити (Ю. Яновський);
// Який виражає, містить у собі настирливість, рішучість, завзяття.
Слова у Савченка завжди були молоді, напористі і міцні, як весняні води (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)