напорошити

НАПОРОШИ́ТИ, рошу́, ро́шиш, док., чого і без прям. дод.

1. Напа́дати в якій-небудь кількості (про сніг).

Напорошив сніг;

// безос.

То син її [Варки] поров чобітьми свіжий сніг.., де мав бути битий шлях повз кар'єр і де напорошило стільки чистого, пухкого снігу (Г. Колісник).

2. розм. Насипати чого-небудь кудись; посипати зверху.

Хто напорошив, той розголосив (Номис);

– Чогось мені в скриню напорошила [свекруха].. і золоті очіпки мої потемніли, і пояси червоні полиняли... (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. напорошити — напороши́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напорошити — -рошу, -рошиш, док., напорошувати, -ую, -уєш, недок. 1》 неперех.Нападати в якій-небудь кількості (про сніг). 2》 перех., розм. Насипати чого-небудь кудись; посипати зверху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напорошити — НАПОРОШИ́ТИ, рошу́, ро́шиш, док. 1. неперех. Нападати в якій-небудь кількості (про сніг). Напорошив сніг. 2. перех., розм. Насипати чого-небудь кудись; посипати зверху. — Чогось мені в скриню напорошила [свекруха]… і золоті очіпки мої потемніли, і пояси червоні полиняли… (Вовчок, І, 1955, 81).  Словник української мови в 11 томах
4. напорошити — Напороши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Напылить. 2) Посыпать, насыпаться. Напорошив сніг.  Словник української мови Грінченка