Великий тлумачний словник сучасної мови

напорошити

напороши́ти

-рошу, -рошиш, док., напорошувати, -ую, -уєш, недок.

1》 неперех.Нападати в якій-небудь кількості (про сніг).

2》 перех., розм. Насипати чого-небудь кудись; посипати зверху.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. напорошити — напороши́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. напорошити — НАПОРОШИ́ТИ, рошу́, ро́шиш, док., чого і без прям. дод. 1. Напа́дати в якій-небудь кількості (про сніг). Напорошив сніг; // безос. То син її [Варки] поров чобітьми свіжий сніг..  Словник української мови у 20 томах
  3. напорошити — НАПОРОШИ́ТИ, рошу́, ро́шиш, док. 1. неперех. Нападати в якій-небудь кількості (про сніг). Напорошив сніг. 2. перех., розм. Насипати чого-небудь кудись; посипати зверху. — Чогось мені в скриню напорошила [свекруха]… і золоті очіпки мої потемніли, і пояси червоні полиняли… (Вовчок, І, 1955, 81).  Словник української мови в 11 томах
  4. напорошити — Напороши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Напылить. 2) Посыпать, насыпаться. Напорошив сніг.  Словник української мови Грінченка