напосідливість
НАПОСІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж., розм.
Абстр. ім. до напосі́дливий.
Скрізь свого досягне [Віганд] хитрощами, звинністю або й просто напосідливістю (Леся Українка);
Вона .. була в захопленні від тієї енергії та напосідливості, з якою Горбенко відроджував досліди Березіна (Я. Гримайло).
Словник української мови (СУМ-20)