напосідливість
НАПОСІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж., розм. Абстр. ім. до напосі́дливий.
Скрізь свого досягне [Віганд] хитрощами, звинністю або й просто напосідливістю (Л. Укр., IV, 1954, 220);
Вона.. була в захопленні від тієї енергії та напосідливості, з якою Горбенко відроджував досліди Березіна (Грим., Подробиці.., 1956, 171).
Словник української мови (СУМ-11)