1. Словник української мови в 11 томах

напосідливість

НАПОСІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж., розм. Абстр. ім. до напосі́дливий.

Скрізь свого досягне [Віганд] хитрощами, звинністю або й просто напосідливістю (Л. Укр., IV, 1954, 220);

Вона.. була в захопленні від тієї енергії та напосідливості, з якою Горбенко відроджував досліди Березіна (Грим., Подробиці.., 1956, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напосідливість — напосі́дливість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. напосідливість — -вості, ж., розм. Абстр. ім. до напосідливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напосідливість — НАПОСІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж., розм. Абстр. ім. до напосі́дливий. Скрізь свого досягне [Віганд] хитрощами, звинністю або й просто напосідливістю (Леся Українка); Вона .. була в захопленні від тієї енергії та напосідливості, з якою Горбенко відроджував досліди Березіна (Я. Гримайло). Словник української мови у 20 томах