Словник української мови у 20 томах

напрестольний

НАПРЕСТО́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до церковного престолу.

Серед ювелірних речей церковного призначення є чимало точно датованих та документованих виробів: книжкові оправи, напрестольні хрести, кадильниці тощо (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. напрестольний — напресто́льний прикметник  Орфографічний словник української мови