напринджуватися

НАПРИ́НДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм.

Набувати гордовитого, бундючного вигляду; пишатися.

Пан Демид, причепурившись, вийшов на середину дороги і, випнувши черево, почав .. надиматись, напринджуватись (О. Ільченко);

Ходить [Добробит] було .. по нашім краю, наприндиться і через губу не плюне (І. Франко);

– Ти мені, старий, туману в очі не напускай, не гни кирти. Ич який, уже й слова сказати не можна, уже він наприндився, як будяк на вогні (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. напринджуватися — напри́нджуватися дієслово недоконаного виду набувати гордовитого, бундючного вигляду розм.  Орфографічний словник української мови
2. напринджуватися — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
3. напринджуватися — -уюся, -уєшся, недок., наприндитися, -джуся, -дишся, док., розм. Набувати гордовитого, бундючного вигляду; пишатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напринджуватися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. напринджуватися — НАПРИ́НДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАПРИ́НДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. Набувати гордовитого, бундючного вигляду; пишатися. Пан Демид, причепурившись, вийшов на середину дороги і, випнувши черево, почав.. надиматись, напринджуватись (Ільч.  Словник української мови в 11 томах