напропаще

НАПРОПА́ЩЕ, присл., розм.

На погибель або на смерть.

І вже б'ють козаки напропаще; іскри сипляться густо, і от-от комусь погибель (П. Куліш);

У старого серце скаче, Наречена гірко плаче: “В монастир піду я краще, Ніж вінчатись напропаще!” (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).