напругий
НАПРУ́ГИЙ, а, е, поет.
1. Те саме, що напру́жений 2, 3.
І сам [Коцюбинський] почувсь напругим, .. Настроївшись на героїчний лад (М. Масло);
Дні ішли.., Напругі і важкі, гарячим потом вмиті (А. Малишко).
2. Твердий, міцний, тугий.
Наче яблука спілі, у мене вони [щоки] і округлі, й напругі, й рум'яні (Л. Первомайський);
Прокатники прокатали напругі, тверді листи (Я. Шпорта);
Там кожен дуб за мене відповість Шумним гіллям напругим проти бурі (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)