напрядати

НАПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПРЯ́СТИ, яду́, яде́ш, док., що, чого і без прям. дод.

Прядучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось.

День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти, напрядала більше за наймичок (І. Нечуй-Левицький);

Душа убога встала рано, Напряла мало та й лягла Одпочивать собі, небога (Т. Шевченко);

Є тільки два сувої полотна, які напряла й виткала [Ярина] власними руками (С. Скляренко).

Значення в інших словниках

1. напрядати — напряда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. напрядати — -аю, -аєш, недок., напрясти, -яду, -ядеш, док., перех. і без додатка. Прядучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напрядати — Напряда́ти, -да́ю, -да́єш; напрясти́, -пряду́, -пряде́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. напрядати — НАПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПРЯ́СТИ, яду́, яде́ш, док., перех. і без додатка. Прядучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти, напрядала більше за наймичок (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах