1. Словник української мови у 20 томах

напрядати

НАПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПРЯ́СТИ, яду́, яде́ш, док., що, чого і без прям. дод.

Прядучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось.

День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти, напрядала більше за наймичок (І. Нечуй-Левицький);

Душа убога встала рано, Напряла мало та й лягла Одпочивать собі, небога (Т. Шевченко);

Є тільки два сувої полотна, які напряла й виткала [Ярина] власними руками (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрядати — напряда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напрядати — -аю, -аєш, недок., напрясти, -яду, -ядеш, док., перех. і без додатка. Прядучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напрядати — Напряда́ти, -да́ю, -да́єш; напрясти́, -пряду́, -пряде́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. напрядати — НАПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПРЯ́СТИ, яду́, яде́ш, док., перех. і без додатка. Прядучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти, напрядала більше за наймичок (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах