1. Словник української мови в 11 томах

напрядати

НАПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПРЯ́СТИ, яду́, яде́ш, док., перех. і без додатка. Прядучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось.

День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти, напрядала більше за наймичок (Н.-Лев., III, 1956, 86);

Дівчата цілу зиму пряли.., як баби чи матері при каганцях із притугою нужденну сорочку собі напрядали (Горд., Дівчина.., 1954, 24);

Душа убога встала рано, Напряла мало та й лягла Одпочивать собі, небога (Шевч., II, 1963, 410);

Є тільки два сувої полотна, які напряла й виткала [Ярина] власними руками (Скл., Святослав, 1959, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрядати — напряда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напрядати — -аю, -аєш, недок., напрясти, -яду, -ядеш, док., перех. і без додатка. Прядучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напрядати — НАПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПРЯ́СТИ, яду́, яде́ш, док., що, чого і без прям. дод. Прядучи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. День у день вона вставала вдосвіта, сідала з наймичками за гребінь прясти, напрядала більше за наймичок (І. Словник української мови у 20 томах
  4. напрядати — Напряда́ти, -да́ю, -да́єш; напрясти́, -пряду́, -пряде́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)