напудрований

НАПУДРО́ВАНИЙ, а, е, розм.

Те саме, що напу́дрений.

– Вона [Маня] не змінилася. Або, може, була й добре напудрована й позакривала зморшки (О. Кобилянська);

–Ну, що тут? – діловим тоном озвався Коклен, з'являючись на порозі в одній розхристаній сорчці, але наружований, напудрований і зі свіжим запахом личка (М. Рильський);

Зайшов тонкобровий [бандит]. Був поголений чисто, напудрований (І. Муратов).