напучування

НАПУ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. напу́чувати.

– Для чого ви покликали мене сюди? Щоб напутити мене? Але я напучувань не потребую... (П. Колесник);

// Добрі побажання, повчальні слова, поради.

Пригадалися [Ганні] також материні напучування – триматися дядьків, слухатися їх в усьому... (О. Гончар);

– Щасливого плавання! – Шурка був матрос, і найкращим напучуванням йому було, певна річ, моряцьке побажання (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. напучування — напу́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. напучування — -я, с. Дія за знач. напучувати. || Добрі побажання, повчальні слова, поради.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напучування — НАСТАНО́ВА (конкретні поради, рекомендації з боку старшого або досвідченішого, як слід правильно робити, поводитися в тих чи інших випадках); НАПУ́ТТЯ, НАПУ́ЧЕННЯ, НАПУ́ЧУВАННЯ (добрі побажання, повчальні слова...  Словник синонімів української мови
4. напучування — НАПУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. напу́чувати. — Для чого ви покликали мене сюди? Щоб напутити мене? Але я напучувань не потребую… (Кол., Терен.., 1959, 119); // Добрі побажання, повчальні слова, поради.  Словник української мови в 11 томах