напучуваний

НАПУ́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до напу́чувати.

В осінній день, сповнений невичерпної краси тихих березових гаїв, юнак пішов у життя, напучуваний дідовими словами (із журн.).

Значення в інших словниках

1. напучуваний — напу́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напучуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до напучувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови