напучуваний
НАПУ́ЧУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до напу́чувати.
В осінній день, сповнений невичерпної краси тихих березових гаїв, юнак пішов у життя, напучуваний дідовими словами (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напучуваний — напу́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- напучуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до напучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови