напучуваний
напу́чуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до напучувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напучуваний — напу́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- напучуваний — НАПУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напу́чувати. В осінній день, сповнений невичерпної краси тихих березових гаїв, юнак пішов у життя, напучуваний дідовими словами (із журн.). Словник української мови у 20 томах