напучуваний

напу́чуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до напучувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напучуваний — напу́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. напучуваний — НАПУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напу́чувати. В осінній день, сповнений невичерпної краси тихих березових гаїв, юнак пішов у життя, напучуваний дідовими словами (із журн.). Словник української мови у 20 томах