напучуваний

напу́чуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до напучувати.

Значення в інших словниках

1. напучуваний — напу́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. напучуваний — НАПУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напу́чувати. В осінній день, сповнений невичерпної краси тихих березових гаїв, юнак пішов у життя, напучуваний дідовими словами (із журн.).  Словник української мови у 20 томах