напіввійськовий
НАПІВВІЙСЬКО́ВИ́Й, а, е.
Який не має всіх ознак військового.
Постать зодягнена була в напіввійськовий мундир із офіцерськими еполетами та шпагою при боці (І. Франко);
Тонкий, як смичок, він ходив у напіввійськовій формі (С. Чорнобривець);
Швидко він повернувся, бадьоро козирнув і попросив напіввійськового відвідувача зайти позачергово (Л. Дмитерко);
// у знач. ім. напіввійсько́ві, вих, мн. Ті, хто не є повністю військовими.
На тротуарах впадало в очі – серед вирядженої публіки безліч офіцерні, просто військових, напіввійськових (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)