напіввійськовий
НАПІВВІЙСЬКО́ВИЙ, а, е. Який не має всіх ознак військового.
Постать зодягнена була в напіввійськовий мундир із офіцерськими еполетами та шпагою при боці (Фр., VI, 1951, 172);
Тонкий, як смичок, він ходив у напіввійськовій формі (Чорн., Пісні.., 1958, 74);
Швидко він повернувся, бадьоро козирнув і попросив напіввійськового відвідувача зайти позачергово (Дмит., Розлука, 1957, 292);
// у знач. ім. напіввійсько́ві, вих, мн. Ті, що не є повністю військовими.
На тротуарах впадало в очі — серед вирядженої публіки безліч офіцерні, просто військових, напіввійськових (Головко, II, 1957, 430).
Словник української мови (СУМ-11)