напівголий
НАПІВГО́ЛИЙ, а, е.
Майже без одягу; не повністю прикритий одягом.
Тільки-но ви до хати, як напівгола дітвора шарахнулась на піч, і з-за комина на вас визирають злякані бліді обличчя дітей (Г. Косинка);
Він [староста] звернув увагу, що Андрій сидить навпечіпки і що не має нічого, ще й напівголий (І. Багряний);
* Образно. Небо тремтіло зірками, вже дихало по-зимньому. Від того дихання, здавалось, замерзала напівгола осика (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)