напівголодний
НАПІВГОЛО́ДНИЙ, а, е.
Майже голодний.
Діти ходили обірвані й напівголодні (О. Донченко);
Нерідко вони артисти цирку були напівголодні і ледве-ле стягались на пристойний одяг та костюми для виступу (Д. Ткач);
// Дуже бідний на продукти харчування, який лише частково може задовольнити потребу людей в їжі.
Напівголодна, боса, гола, Із гнівом праведним в очах, Ти [Україна] збунтувалась і повстала (М. Масло);
Прийдуть майстри-морози, повіють сніги, і принишкне напівголодне село (М. Стельмах);
// Який характеризується недостатністю необхідних продуктів харчування.
Два роки ми жили в робітфаці напівголодним життям, одержували по фунту хліба на добу (Т. Масенко);
Панас повертався в місто і там те ж саме – розкішне життя поміщиків і заводчиків, напівголодне існування робітників (Ю. Мартич).
Словник української мови (СУМ-20)