напівлежачий

НАПІВЛЕЖА́ЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. до напівлежа́ти.

2. у знач. прикм. Який лежить, трохи підвівши верхню частину тулуба.

Перед нею [Гликерією] лавко проходить ця картина прогалини з розстеленими скатерками, повними пляшок, тарілок, всяких наїдків, напоїв з сидячими, напівлежачими постатями знайомих мужчин і подруг (В. Винниченко);

Напівлежачого дукача Мар'ян без жалю і злоби, як непотріб, одсунув ногою від порога і вийшов з хатини (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. напівлежачий — напівлежа́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. напівлежачий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до напівлежати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напівлежачий — НАПІВЛЕЖА́ЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до напівлежа́ти. Напівлежачого дукача Мар’ян без жалю і злоби, як непотріб, одсунув ногою від порога і вийшов з хатини (Стельмах, І, 1962, 180).  Словник української мови в 11 томах