напівлежачий
НАПІВЛЕЖА́ЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до напівлежа́ти.
Напівлежачого дукача Мар’ян без жалю і злоби, як непотріб, одсунув ногою від порога і вийшов з хатини (Стельмах, І, 1962, 180).
Словник української мови (СУМ-11)НАПІВЛЕЖА́ЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до напівлежа́ти.
Напівлежачого дукача Мар’ян без жалю і злоби, як непотріб, одсунув ногою від порога і вийшов з хатини (Стельмах, І, 1962, 180).
Словник української мови (СУМ-11)