напівлежати
НАПІВЛЕЖА́ТИ, жу́, жи́ш, недок. Лежати, трохи підвівши верхню частину тулуба.
На канапі з пов’язкою на голові напівлежить пані Люба (Вас., III, 1960, 193);
Галат, поранений у щоку, напівлежав на тачанці (Ю. Янов., І, 1958, 167).
Словник української мови (СУМ-11)