напівмертвий

НАПІВМЕ́РТВИЙ, а, е.

1. Близький до смерті.

Той чоловік був уже напівмертвий, і його можна було брати, але Джмелик вистрелив ще раз (Тют., Вир, 1964, 537);

Палала хата, мачуха скривавлена лежала.. напівмертва (Іщук, Вербівчани, 1961, 277);

// Який не виявляє майже ніяких ознак життя.

У чорної матушки смертельно бліде обличчя й напівмертві уста (Коцюб., І, 1955, 328).

2. перен. Який ослаб, утратив силу, енергію від яких-небудь переживань, перевтоми і т. ін.

Як і завжди, напівмертві від утоми, вимучені, заснули ми того вечора рано (Коз., Гарячі руки, 1960, 44);

До того гра дійшла, що лисиця напівмертва впала й ноги простягла, (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 196).

3. перен. Дуже міцний, непробудний (про сон).

Мій хорий спить важким, напівмертвим сном (Фр., IV, 1950, 359).

Значення в інших словниках

1. напівмертвий — напівме́ртвий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. напівмертвий — -а, -е. 1》 Близький до смерті. || Який не виявляє майже ніяких ознак життя. 2》 перен. Який ослаб, утратив силу, енергію від яких-небудь переживань, перевтоми і т. ін. 3》 перен. Дуже міцний, непробудний (про сон).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напівмертвий — НАПІВМЕ́РТВИЙ, а, е. 1. Близький до смерті. Той чоловік був уже напівмертвий, і його можна було брати, але Джмелик вистрелив ще раз (Григорій Тютюнник); Палала хата, мачуха скривавлена лежала .. напівмертва (А.  Словник української мови у 20 томах
4. напівмертвий — МІЦНИ́Й (про сон), ГЛИБО́КИЙ, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., НЕПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОБУ́ДНИЙ, БЕЗПРОСИ́ПНИЙ, МЕ́РТВИЙ, НАПІВМЕ́РТВИЙ, БОГАТИ́РСЬКИЙ, ТОВСТИ́Й розм., КРІ́ПКИ́Й розм.  Словник синонімів української мови