напівмертвий
НАПІВМЕ́РТВИЙ, а, е.
1. Близький до смерті.
Той чоловік був уже напівмертвий, і його можна було брати, але Джмелик вистрелив ще раз (Григорій Тютюнник);
Палала хата, мачуха скривавлена лежала .. напівмертва (А. Іщук);
Кутком, де жили Параска та Іван, кожного дня повільно пропливали грабарки, завантажені тілами мертвих і напівмертвих людей, які не витримали голодомору (з газ.);
// Який не виявляє майже ніяких ознак життя.
У чорної матушки смертельно бліде обличчя й напівмертві уста (М. Коцюбинський).
2. перен. Який дуже ослаб, утратив силу, енергію від яких-небудь переживань, перевтоми і т. ін.
Як і завжди, напівмертві від утоми, вимучені, заснули ми того вечора рано (В. Козаченко);
До того гра дійшла, що лисиця напівмертва впала й ноги простягла, (Н. Забіла).
3. перен. Дуже міцний, непробудний (про сон).
Мій хорий [хворий] спить важким, напівмертвим сном (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)