напівлюдина
НАПІВЛЮДИ́НА, и, ж.
1. Істота, яка має ознаки людини і тварини.
Шумерські легенди розповідають про Оанна – вождя чудовиськ, напівриб, напівлюдей, які вийшли з вод Перської затоки й оселились в містах Шумера (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Людина, що надзвичайно ослабла, втратила силу, енергію через тяжкі переживання, перевтому і т. ін.
– Вони [імператори] з мене зробили напівлюдину, – шепотів він [постельничий] (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)