Словник української мови у 20 томах

напівправда

НАПІВПРА́ВДА, и, ж.

Неповна, часткова правда, майже неправда.

Рожевий туманець напівправди полюбляла Аліна, і подруги часто сперечалися з цього приводу (В. Дрозд);

Невже знову почнемо тішиті себе і заспокоювати напівправдою, закриваючи очі на гіркі істини, що відкрилися в ті [чорнобильські] дні? (Ю. Щербак).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. напівправда — напівпра́вда іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. напівправда — -и, ж. Неповна правда; те, в чому знехтувано суттєвими деталями, подробицями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напівправда — Напівпра́вда, -дп  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)