напівпошепки
НАПІВПО́ШЕПКИ, присл.
Неголосно, тихо, майже пошепки.
Слухаючи майора, хлопці .. дають напівпошепки колективну клятву, що житимуть правильно (О. Гончар);
Низенький, мовчазний чоловічок, який ступав завжди скрадливою ходою і розмовляв напівпошепки, справлявся в друкарні за всіх (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)