нара
НА́РА, и, ж.
Те саме, що на́ри.
Землянка – наш дім! Рота – рідна сім'я!.. У кожного – квіти і нара своя... (І. Нехода);
Поручик Ростислав Драгомирецький звівся з нари, підійшов до дверей і почав дивитись на дорожній пейзаж (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)