1. Словник української мови у 20 томах

нара

НА́РА, и, ж.

Те саме, що на́ри.

Землянка – наш дім! Рота – рідна сім'я!.. У кожного – квіти і нара своя... (І. Нехода);

Поручик Ростислав Драгомирецький звівся з нари, підійшов до дверей і почав дивитись на дорожній пейзаж (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Нара — М. в Японії (острів Гонсю), неподалік Осаки; 355 тис. мшк.; традиційні дерев'яні лаковані вироби, шовк, бамбук; машинобудівна промисловість; унів.; музей; туризм; вел. ансамбль японської священної архітектури: буддійські та синтоїстські храми (VII-VIII ст.) з численними скульптурами і малюнками. Універсальний словник-енциклопедія