нарада

НАРА́ДА, и, ж.

Спільне обговорення, вирішення певних питань; засідання.

На педагогічній нараді він домігся, що Стукача виключили з школи (О. Донченко);

– Яка нарада? Для чого? Засідання з приводу того, як уникнути засідань? – Хе-хе! – вдоволено жебоніла трубка! – Нарада буде екстраординарна, виняткова! Намічається революція в нашому ділі! (О. Бердник);

// з ким. Обмін думками, обговорення чогось з ким-небудь.

Аніка мусила вкласти її на печі, а по довгій нараді з чоловіком, яка відбулася пошепки під образами, загасила світло й собі лягла поруч з Гашіцею... (М. Коцюбинський);

По довгих нарадах з невісткою рішилась [Гінда], врешті, на білий [капелюх] з червоним маком (Н. Кобринська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарада — нара́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. нарада — Обмін думками; (збір) ЗАСІДАННЯ; (лікарів) консиліюм; п! КОНСИСТОРІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. нарада — -и, ж. Спільне обговорення, вирішення певних питань; засідання. || з ким. Обмін думками, обговорення чогось з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нарада — Урочистість, див. маршувати, дефілювати Словник чужослів Павло Штепа
  5. нарада — НАРА́ДА (спільне обговорення, вирішення певних питань — звичайно на виробництві, в організаціях, установах і т. ін.); РА́ДА (нарада, що звичайно має представницький характер, присвячена обговоренню важливих проблем); КОНСИ́ЛІУМ (нарада лікарів). Словник синонімів української мови
  6. нарада — Нара́да, -ди, -ді; -ра́ди, -ра́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нарада — НАРА́ДА, и, ж. Спільне обговорення, вирішення певних питань; засідання. Після мітингу в комуні відбулася перша в її історії виробнича нарада (Мик., II, 1957, 534); На педагогічній нараді він домігся, що Стукача виключили з школи (Донч. Словник української мови в 11 томах
  8. нарада — Нарада, -ди ж. Совѣщаніе. Словник української мови Грінченка