нарадувати

НАРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.

Досхочу порадувати.

За гріх, За тяжкий, мабуть, гріх великий Не дав мені святий владика Очей нарадувать старих Моїм дитятком!.. (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. нарадувати — нара́дувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нарадувати — -ую, -уєш, док., перех. Досхочу порадувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарадувати — НАРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Досхочу порадувати. За гріх. За тяжкий, мабуть, гріх великий Не дав мені святий владика Очей нарадувать старих Моїх дитятком!.. (Шевч., II, 1963, 257).  Словник української мови в 11 томах