нарадувати
НАРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Досхочу порадувати.
За гріх. За тяжкий, мабуть, гріх великий Не дав мені святий владика Очей нарадувать старих Моїх дитятком!.. (Шевч., II, 1963, 257).
Словник української мови (СУМ-11)НАРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Досхочу порадувати.
За гріх. За тяжкий, мабуть, гріх великий Не дав мені святий владика Очей нарадувать старих Моїх дитятком!.. (Шевч., II, 1963, 257).
Словник української мови (СУМ-11)