нард
НАРД, у, ч.
1. Багаторічна трав'яниста рослина родини валеріанових з м'ясистим запашним кореневищем і червонуватими квіточками.
У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кинамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді (П. Куліш);
Кругом розмови, сміх гаразд, а в'язень [леопард] в джунглях спить, де пуща несходима, де гнуться лотоси і квітне пишний нард (М. Драй-Хмара).
2. Ароматична речовина, яку добувають із коріння цієї рослини.
[Чоловік:] Він [пророк] їм [жінкам] дозволяв, щоб ноги мили йому коштовним нардом (Леся Українка);
Один [хлопець] подавав гостям воду та рушники, другий обносив на золотій таці всякі пахощі: фіалки, амбру, нард та пижмо (Юліан Опільський).
Словник української мови (СУМ-20)