наревітися

НАРЕВІ́ТИСЯ, НАРЕВТИ́СЯ, ву́ся, ве́шся; мин. ч., реві́вся, реві́лася, ло́ся і рі́вся, ревла́ся, ло́ся, док., розм.

Багато, досхочу поплакати, поревіти.

Володько перелякався і не знав, що робити. Чи бігти розганяти, чи перечекати, аж наревуться до обриди і перестануть. Рішився підождати (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. наревітися — нареві́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наревітися — див. плакати  Словник синонімів Вусика
3. наревітися — -вуся, -вешся, док. 1》 Ревіти багато, досхочу. 2》 Те саме, що наплакатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови