наривник
НАРИ́ВНИК, а, ч.
Жук, у крові якого є отруйна речовина, що, потрапляючи на шкіру людини, спричиняє чиряки, нариви.
Серед них [жуків] для бобових культур найбільш шкідливі: ковалики.., деякі види наривників (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)