нарис
НА́РИС, у, ч.
1. Те, що написане, намічене, складене і т. ін. попередньо, в загальних рисах; проект.
– Мій син уже нарис такого контракту зробив! (І. Франко);
// рідко. Контури чого-небудь.
Химерні, довгасті тіні маревними нарисами лежать на білій сосновій підлозі, .. сповнюють кімнату якимсь таємничим присмерком (М. Старицький).
2. Оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому автор зображує підмічені ним у житті дійсні факти, події, конкретних людей.
У центральній пресі він працював уже п'ять років .. і за цей час написав майже сотню нарисів (В. Підмогильний);
Валентина перебігла очима невеликий нарис про інтенсифікацію мартенівських процесів на одному з англійських металургійних заводів (М. Руденко).
3. мн. Назва спеціальної наукової праці, до складу якої входять дослідження з низки взаємопов'язаних питань.
Нариси з діалектології;
Нариси з історії стародавнього світу.
Словник української мови (СУМ-20)