нарис —
-у, ч. 1》 Те, що написане, намічене, складене і т. ін. попередньо, в загальних рисах; проект. || рідко. Контури чого-небудь. 2》 Оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому автор зображує підмічені ним у житті дійсні факти, події, конкретних людей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нарис —
НА́РИС, у, ч. 1. Те, що написане, намічене, складене і т. ін. попередньо, в загальних рисах; проект. – Мій син уже нарис такого контракту зробив! (І. Франко); // рідко. Контури чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
НАРИС —
• НАРИС - худож.-публіцист. твір, побудований на фактично-докум. основі; один із жанрових різновидів худож. документалістики. За мист. природою близький до оповідання. "Записки мисливця" І. Тургенєв писав як Н.; "Палату № 6" А. Чехов вважав...
Українська літературна енциклопедія
нарис —
НА́РИС (літературний жанр), НА́ЧЕРК заст. НА́РИС (про літературний твір, доповідь і т. ін. — щось незакінчене, намічене лише в загальних рисах), НА́ЧЕРК, ЕСКІ́З (схема, план літературного або музичного твору); ШКІЦ рідше (перев. щодо літературного твору).
Словник синонімів української мови
нарис —
НА́РИС, у, ч. 1. Те, що написане, намічене, складене і т. ін. попередньо, в загальних рисах; проект. — Мій син уже нарис такого контракту зробив! (Фр., III, 1950, 399); // рідко. Контури чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах